Перепрошую, але ця історія буде про мене. Хоча ні, не перепрошую. І це також про мене.
Я, про мене, зі мною, завдяки мені, переді мною, усупереч мені, через мене (я знаю ще багато прийменників, дозволю собі зупинитися на цьому) - такий він мій дурман. Найпопулярніші мотиви - бу-бу-бу та фе-фе-фе. Що вважати явом, коли яв трапляється час-від-часу і випадково? Я проживаю не сон наяву, а короткі епізоди яву в житті, яке я сню. “Пристебніть паски безпеки. Ваше життя переведено в режим автопілоту. Вітаємо у Матриці яскравих марень”. Щоденні ритуали, однотипні маршрути, яєчня–два-тости-і-салат, режим-дисципліна-порядок.
Снити за життя, витворюючи плетиво із міріад фантомних діалогів, монологів, подій і звершень. Удень живописно вимальовувала успішне майбутнє. Надвечір прокинулася від удару об маємо-те-що-маємо. Зустрічали сновиду, яка ходить уві сні? Вона вас не чує і бельмоче щось своє. Ви для неї бла-бла-бла.
Відчуйте-своє-тіло-в-йозі-медитації-практиці-співі-моменті. Коли пальці вже залипли в клейкому універсальному “Моменті” і з тим треба щось робити - оце про мій спосіб укорінення в реальності.
Здригаюся від раптового пробудження, спіткнувшись об камінчик, або почувши хрускіт гілки під ногами. Або через оту наполегливу сверблячку сухої шкіри. Бо коли свербить, не посперечаєшся. Тішуся рідкісній нагоді помітити збій у Матриці й побачити життя крізь неї. Такий коридор можливостей відчиняється нечасто. Точніше, це вузесенькі щілини можливостей у цупкій стіні маячні, через які можна пробитися назовні ковтнути справжнього сонця.