- Мені сумно та нудно ночами. Можна було б щурів чи хом'ячків, але миші, гадаю, підійдуть і мені, і тобі більше.
- Я так розумію, це твій спосіб попросити в мене вибачення за те, що ти знову вкусив мене за палець ноги сьогодні вночі?
- Ні, за це я не перепрошуватиму, тому що не вважаю себе ні в чому винним. Я хижак, це мої інстинкти, я не можу опанувати їх. Тому я й пропоную нам компроміс. Ми заводимо мишей, я даю спокій твоїм пальцям на ногах.
- І скільки нам треба мишей завести? Ти вже подумав над кількістю?
- Думаю, ми почнемо з трьох штук, а потім подивимося, чи можуть вони достатньо розважити мене. Будемо поступово докуповувати, бо я їх їстиму.
- Тобто ночами мені доведеться слухати звуки полювання, твоє волання та ґвалт мишей?
- Ну, я не знаю як це відбуватиметься. Це спонтанний процес. Але твої пальці на ногах точно будуть у спокої.
- Угу, якщо по них не бігатимуть миші. Щось мені цей компроміс не дуже подобається.
- Що ти можеш запропонувати? Але пам'ятай про те, що я змінюватися не можу. Я звір, я весь на рефлексах та інстинктах.
- Бане, цю розмову не я завела, а ти. Я, щиро кажучи, вже змирилася з атаками на пальці, тим більше ти це робиш рідко і ніжно кусаєш. Думаю, ти не такий вже й звір, коли відчуваєш почуття провини за заподіяння болю іншому. Намагатимусь із тобою грати вечорами, щоб ти набігався, втомився й спав ночами
- Добре, спробуємо твій план, але якщо він не спрацює, заведемо все-таки мишей.