Завершальна оповідка із циклу “Рушаю назовні”, бо маю враження, що стою на порозі до життя впродовж цілого життя. Мої есеї - це милі незграбні спроби то носика у вікно висунути, то хвостиком на двір махнути, то роги виставити, трохи подряпавши пройму, поки вчуся, як із чудернацької тваринки перетворитися на людину. Адже чую в собі непозбутню спрагу побачити людей, а понадто - чоловіцтво.
Матеус дав безпечний простір побути оголеним і казати правду, бо на брехню немає ані часу, ані сили. Тож то були цілком реальні вигадані в моїй голові історії. А ще - мій пошук способу явити себе громаді не занадто очевидно й не понад міру зарозуміло.
Вдячна учасникам проекту за щирі та мистецькі перлини, які понесу в своєму серці разом із зміюкою Вчительки замість шалика на шиї.
У кожного з нас є свій виплеканий дракон, якого сила помітити лише як миттєвий сплеск на гладіні замуленого ставка, й переважно лише завдяки тому, що дружній випадковий перехожий мав добру вдачу нам на то вказати. І так пізнаєш себе помалу завдяки щасливим митям, розділеним із іншими мандрівниками, що блукають лабіринтами долі.
Стара тепла ковдра, свяжа запарена м’ятка, двійко кицюнчиків на пузі, зачитана книжка з майстерними ілюстраціями - такі почуття викликає Матеус.
Дякую і до нових зустрічей.
Матеус дав безпечний простір побути оголеним і казати правду, бо на брехню немає ані часу, ані сили. Тож то були цілком реальні вигадані в моїй голові історії. А ще - мій пошук способу явити себе громаді не занадто очевидно й не понад міру зарозуміло.
Вдячна учасникам проекту за щирі та мистецькі перлини, які понесу в своєму серці разом із зміюкою Вчительки замість шалика на шиї.
У кожного з нас є свій виплеканий дракон, якого сила помітити лише як миттєвий сплеск на гладіні замуленого ставка, й переважно лише завдяки тому, що дружній випадковий перехожий мав добру вдачу нам на то вказати. І так пізнаєш себе помалу завдяки щасливим митям, розділеним із іншими мандрівниками, що блукають лабіринтами долі.
Стара тепла ковдра, свяжа запарена м’ятка, двійко кицюнчиків на пузі, зачитана книжка з майстерними ілюстраціями - такі почуття викликає Матеус.
Дякую і до нових зустрічей.