цей красень не зводить з мене очей. його погляд - мої крила. такою легкою і невимушеною я памʼятаю себе лише в дитинстві…запах плісняви, ледь проривається в свідомість…дрібниці
гаряче сонце скрізь вікно огортає теплом і безпекою. я витягаю шию і підставляю обличчя наче тягнусь за поцілунком. він сміється і милується мною. наче його не турбує та пліснява, що розповзається їдким запахом по ресторану…
відчуваю, що ось ось він мені освідчиться…ну хіба просто так привозять своїх коханих милуватись ейфелевою башнею!? вже несуть десерт. це якийсь витвір мистецтва! всі довкола приросли поглядами до цієї краси. моє тіло мимоволі подається вперед, я нахиляюсь і ледь стримую відчуття огиди від гострого запаху плісняви
він каже мені: «заплющ очі, крихітко. на тебе чекає сюрприз». я ледь втримую серцев грудях. навіжене, змушує мене тремтіти…
відкриваю очі…
дзвінка темрява, густа як болото.
і запах плісняви як контрольний вісник того, що це був сон. сон, в який так хотілося повірити
гаряче сонце скрізь вікно огортає теплом і безпекою. я витягаю шию і підставляю обличчя наче тягнусь за поцілунком. він сміється і милується мною. наче його не турбує та пліснява, що розповзається їдким запахом по ресторану…
відчуваю, що ось ось він мені освідчиться…ну хіба просто так привозять своїх коханих милуватись ейфелевою башнею!? вже несуть десерт. це якийсь витвір мистецтва! всі довкола приросли поглядами до цієї краси. моє тіло мимоволі подається вперед, я нахиляюсь і ледь стримую відчуття огиди від гострого запаху плісняви
він каже мені: «заплющ очі, крихітко. на тебе чекає сюрприз». я ледь втримую серцев грудях. навіжене, змушує мене тремтіти…
відкриваю очі…
дзвінка темрява, густа як болото.
і запах плісняви як контрольний вісник того, що це був сон. сон, в який так хотілося повірити