Що відчуває жінка, яка раннім весняним ранком садить свою півторарічну дитину в крісло на заднє сидіння авто, виваженим рухом поправляє волосся, цілує в чоло і ніжно посміхається…і знає, що цей будинок вони залишають назавжди? Що відчувала ця жінка, зіштовхнувшись з усвідомленням безпомічності і марності спроб врятувати? Що спроби ці насправді розбещують ненаситність іншого і все далі і далі перетворюють життя трьох на кошмар.
ВІДЧАЙДУШНИЙ СПОКІЙ
Тема, често сказати, відгукується в мені боротьбою. Спочатку викликала паніку, нерозуміння, а через деякий час нарешті запанувала тиша і запустилось мислення)
Перше, на що я звернула увагу, корінь слова ВІДЧАЙДУШНИЙ (сміливий, який не боїться нічого) - ВІДЧАЙ (або розпач - почуття сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності). Виходячи з цього, я припускаю, що фраза відчайдушний спокій може означати реакцію особистості на буремні зовнішні події та внутрішні переживання, адаптацію до трясовин життя, коли емоції визнані та не мають влади над людиною. Відчуття, коли рішення прийняте і залишається тільки діяти . Відчуття, що до тебе докричались з середини і ти точно знаєш, що потрібно робити.
Рішення такі даються нелегко. Після багатьох спроб зберегти свою мильну бульбашку з самообману, маніпуляцій, виживання, настає момент, де вона відверто розсипається. І тут наче час робити вибір або на зустріч з реальною реальністю або продовжувати кидати всі життєві сили, щоб тримати докупи той придуманий світ.
Перший варіант - пройти через визнання дійсності, розпач, розчарування, сильний душевний біль, заперечення, боротьбу, торги із самим собою, знову розчарування. Спокій - це подарунок тому, хто змирився з тим, що має і рухається далі, відштовхуючись від цього свого досвіду. Бо такий шлях вимагає сміливості, рішучості і віри в свої сили.
ВІДЧАЙДУШНИЙ СПОКІЙ
Тема, често сказати, відгукується в мені боротьбою. Спочатку викликала паніку, нерозуміння, а через деякий час нарешті запанувала тиша і запустилось мислення)
Перше, на що я звернула увагу, корінь слова ВІДЧАЙДУШНИЙ (сміливий, який не боїться нічого) - ВІДЧАЙ (або розпач - почуття сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності). Виходячи з цього, я припускаю, що фраза відчайдушний спокій може означати реакцію особистості на буремні зовнішні події та внутрішні переживання, адаптацію до трясовин життя, коли емоції визнані та не мають влади над людиною. Відчуття, коли рішення прийняте і залишається тільки діяти . Відчуття, що до тебе докричались з середини і ти точно знаєш, що потрібно робити.
Рішення такі даються нелегко. Після багатьох спроб зберегти свою мильну бульбашку з самообману, маніпуляцій, виживання, настає момент, де вона відверто розсипається. І тут наче час робити вибір або на зустріч з реальною реальністю або продовжувати кидати всі життєві сили, щоб тримати докупи той придуманий світ.
Перший варіант - пройти через визнання дійсності, розпач, розчарування, сильний душевний біль, заперечення, боротьбу, торги із самим собою, знову розчарування. Спокій - це подарунок тому, хто змирився з тим, що має і рухається далі, відштовхуючись від цього свого досвіду. Бо такий шлях вимагає сміливості, рішучості і віри в свої сили.