Коли особистість зустрічається з нестерпністю переживань, вона виявляє, що може бути набагато більше, ніж думала про себе. Їй здається, що її шкаралупа розбилася і вона оголена без свого звичного уявлення про світоустрій. І тоді у особи є два варіанти, пройти шлях трансформації та стати другою, або ж повернутися на старі рейки, відновивши звичний спосіб життя.
У кожному з нас зараз ожив ядерний реактор великих можливостей. Виявляється, що ми здатні витримувати наднавантаження, спати менше, жити в менш комфортних умовах, вижити, не прив'язуватися до речей, бути запеклими, витримати свою вразливість, дбати про інших.
Травма, це подарунок Творця, пройдене випробування чи зробить тебе сильнішим, чи зламає.
Я спостерігаю за своєю трансформацією, пішов сміття і шум, з'явилася більша глибина і відкритість, ніколи прикидатися і брехати. Мій страх, лють, причетність, біль за Україну, гордість за її незламність і героїзм розсунули межі моєї свідомості. Україна – це зараз пульсація наднової, свобода та сила.
Зараз головне не впасти з "жертву", претензійну, незадоволену, якій всі винні і яка здатна лише критикувати, а творити сама не здатна. Шанс, нам усім дали шанс зробити крок на зустріч до себе, аби тільки не профукати його кожному з нас. Дурдом паде, і їхні жреці, і їхні партії, і їхні халдеї та дух їх, асоціюватимуться тепер тільки зі злом і розрухою. Не треба буде терпіти все це і щось доводити.
Україна трансформується, зараз нам головне допомогти їй та встигнути разом із нею пройти це.