- Котику, поміркуймо логічно. Ті на мені лежав?
- Лежав.
- Скільки це було?
- Десь годину.
- І я при цьому не ворушилась, а потім у мене затерпли ноги і я їх переклала.
- Ось у цей момент я і зробив кусь.
- Але це були мої ноги.
- Не зовсім, це вже було моє ліжко для котячого сну, і я теж маю на них право власностІ. Коли я на них не сплю, користуйся ними як хочеш.
- Я з тобою не згодна. Те, що мої ноги стали тобі потрібні, не робить тебе їхнім власником.
- Ой і нудна ти, Олю, і ще жадібна. Давай я тебе поцілую у те місце, яке вкусив, і ти мене знову пустиш на ноги.