- Олю, ти маєш гладити мене, коли я цього хочу, і не гладити, коли я цього не хочу. - Чому? - Що означає: "Чому"? Тому що коли ти мене не гладиш, я страждаю та злюся на тебе. - Що ще я маю робити? - Грати зі мною, годувати мене, і я хочу спати на тобі. - А ти що для мене маєш робити? - Ти щось переплутала, я ж кіт, я нічого не винен. Я – щастя та радість. І ти маєш відчувати щастя й радість, коли щось робиш для мене. - Тобто я не маю можливості вибрати коли й що робити для тебе? – Ні. - Але ж ти хочеш, щоб я тебе любила? - Звісно хочу. - А якщо я почну постійно жертвувати собою заради тебе, то неминуче настане момент, коли я почну тебе ненавидіти, бо ти перетворишся на мого мучителя. Я стану пасивно-агресивною й почну шукати привід самоствердитися за рахунок тебе. - Хм, мені це не треба. - Коти не вміють поважати чужі кордони, тож мені доведеться робити це для нас обох, щоб зберегти нашу любов. - А чому в котів так? - Тому що звір хоче завжди домінувати, це його інстинкти, запорука його виживання. І влада йому потрібна для цього. - А в людей як? - Якщо в людині більше звіра, то вона теж відчуває цей голод і, підкоряючись йому, перебуває у двох полярних станах: принижений раб (коли не отримує бажане) або зверхній володар (коли все так, як хоче). - У котів немає зверхності, тому я вибираю бути просто твоїм володарем. Так що гладь мене