- Розумієш, котику, ця країна дала мені притулок, і зараз моє перебування тут - це подяка. Мої підписники живуть по всьому світу, вони знають, що я в Києві і життя тут триває попри все. Я приймаю клієнтів, читаю лекції, записую відеоролики з Києва. Я - маленька клітина України, але жива маленька клітина, яка працює.
- А я що роблю?
- Ти мені допомагаєш, ти мій генератор гарного настрою, а від нього залежить моя працездатність.
- Виходить, я твій захисник?
- Так, звичайно. Але головні наші захисники зараз на фронті, і нам з тобою треба допомагати їм тим, чим можемо: підтримувати, заробляти та донатити.
- Тобто я, допомагаючи тобі, допомагаю захисникам, а значить Україні?
- Так, котик, ми всі разом зараз.
- О, я відчуваю, як моя самооцінка піднялася, який я корисний котик, виявляється. Олю, за роботу!
- Добре, котику. Сьогодні День захисника, і ми можемо передати вітання та подяку воїнам, які зараз захищають нашу свободу від окупантів. Дякуємо вам!
- Я приєднуюсь, моє святкове «мяу» для них.