- Так, котику, причому в буквальному сенсі. Раніше для мене слово "тривога" описувало емоційний стан, а зараз воно про загрозу пуску ракет.
- Пропоную весь день спати. Уві сні можна вигадати собі бажаний світ і жити в ньому.
- Та остаточно втратити зв'язок із реальністю, яка ранить. Так можна зробити, але потім не захочеться повертатися до життя.
- Пропоную вже після перемоги почати жити.
- Це тільки здається, що з небуття легко знайти зворотній шлях. Поступово зникає бажання жити, тому зараз війна не лише за нашу країну, але й за душі. Між життям та смертю, між небуттям та буттям. Темрява люті бореться з любов'ю та світлом.
- І як ти збираєшся цю битву вигравати?
- Продовжувати займатися творчістю та спілкуватися з коханими людьми, усупереч війні.
- Не зрозумів, а зі мною? З коханим котом ти збираєшся спілкуватися?
- Безперечно, поки Сергій у ЗСУ, ти мій захисник.
- Ну, не тільки захисник, я ще твоя радість.
- Так, радість.
- Ну ти там пиши свої пости, а я все ж таки посплю. Якщо будеш тривожитися з приводу тривоги, буди мене, я з тобою пограю і дам себе погладити.